Колись я думав, що конфлікти — це завжди про сварку. Виявилось, не зовсім

У мене був колега, з яким ми постійно “гризлись” через якісь дрібниці. Спочатку думав, що просто характер не зійшовся. Потім почав помічати, що це не один випадок — я в принципі не дуже вмію спокійно вирішувати напруження. Навіть вдома. Це було трохи соромно визнавати, але цікавіше стало тоді, коли я вирішив розібратись.

 

Знайома тема. В мене був зворотний момент — всі вважали мене “тихим і зручним”, бо я уникав конфліктів будь-якою ціною. Але накопичене всередині починало вилазити зовсім не там, де треба. І якось на внутрішньому навчанні в компанії лектор закинув ідею про медіацію — типу, вчишся чути себе й інших, а не одразу оборонятись чи нападати. Зачепило.

 

От і я випадково натрапив на курс з базових навичок медіатора. Спочатку думав, що це щось для юристів. А виявилось — дуже прикладна штука для будь-якого дорослого, хто живе серед людей.
https://bs.krok.edu.ua/mediacija/sertifikat-bazovi-navichki-mediatora/
Навчають домовлятися без драми, розрулювати конфлікти так, щоб не знищувати стосунки. Серйозно, я почав інакше розмовляти навіть з батьками.

 

Це, до речі, найкращий аргумент — не про диплом, а коли спілкування справді стає здоровішим. Бо я зловив себе на тому, що навіть у дрібницях постійно або нападаю, або мовчу, а потім злюсь. Скидаю собі, гляну що там у програмі — цікаво, що вони реально дають у практиці.

 

Якщо вирішиш іти — дай знати. Можна разом, а потім протестимо все на родичах Ну, мирно протестимо, звісно.